Виплати та житло
Уряд подовжив до лютого 2026 року виплати на проживання для ВПО з вразливих категорій. Змінили правила щодо депозитів: тепер можна мати понад 10 тисяч гривень, якщо це діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування.
Суми виплат залишаються:
2000 гривень для дорослого
3000 гривень для дитини чи людини з інвалідністю
Від 10 вересня запрацює програма «єОселя». У межах проєкту держава компенсує до 70% першого внеску за житло та щомісячного платежу в перший рік. Перший внесок, що компенсує держава, не може перевищувати 2 мільйони гривень або 30% вартості житла.

Від 1 вересня 2025 року українські школи працюватимуть за новими правилами. Міністерство освіти оновило підходи до навчання, зробивши його більш гнучким та безпечним. Зокрема, зміни стосуються дистанційного навчання, очних форматів та умов у прифронтових регіонах.
Дистанційне навчання
МОН скасувало наказ №1112, який раніше регулював дистанційне навчання. Проте це не означає її повне скасування. Навпаки — умови для цього типу навчання стали гнучкішими. Тепер дистанційний клас можна відкрити вже для 5 учнів, а не для цілої паралелі, як було раніше.
Індивідуальні формати залишаються
Сімейна форма навчання, екстернат чи педагогічний патронаж — усе це залишається без змін. Якщо район безпечний, то дітей намагаються повернути до класів. Проте, якщо є ризики — формат визначають школа або військова адміністрація. Важливо, що навчання онлайн можливе, якщо в школі є укриття або воно розташоване не далі ніж за 500 метрів.
Оновлені правила для прифронтових областей
Тут діти можуть навчатись у будь-якому форматі — очному, змішаному чи онлайн. Проте є нюанс, що очні заняття можливі лише за погодженням влади, ради оборони, педагогів та батьків. Для школярів із тимчасово окупованих територій передбачені дистанційні класи, екстернат або патронаж.
Навчання дітей за кордоном
Українські школярі, які тимчасово живуть за кордоном, можуть відвідувати місцеву школу та паралельно дистанційно вивчати українську програму. Або ж обрати повністю онлайн-навчання за українським стандартом.

Педагогам, які працюють у несприятливих умовах, щомісяця нараховуватимуть доплати в розмірі 2 000 гривень (2 600 грн до сплати податків).
Крім того, у школах з’являться нові предмети — дітей навчатимуть енергоефективності та захисту України.
Захист України викладатимуть двом останнім класам — 10-11. На тиждень у них буде дві обов’язкові години цього предмета.
Також зміниться фінансування шкіл 2025 року. Від вересня уряд більше не виділятиме кошти для шкіл, у яких навчається менше 45 учнів. Виняток становлять початкові школи, спеціальні та навчально-реабілітаційні центри. Працювати такі навчальні заклади зможуть тільки за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.

Від 1 вересня 2025 року в Україні змінилися правила надання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн гривень військовослужбовцям віком до 25 років.
Нові правила значно розширили коло військовослужбовців, які можуть претендувати на виплату, але водночас встановили додаткові обмеження та уточнення.
Згідно з новими змінами, право на виплату отримали:
особи, які проходили строкову службу і в період від 24 лютого 2022 року до 13 лютого 2025 року були прийняті на військову службу за контрактом;
військовослужбовці, які відповідали всім критеріям та яким було присвоєно первинне офіцерське звання молодший лейтенант;
військові, які мали спеціальні звання чи класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Крім того, уточнено, що:
право на виплату мають виключно громадяни України
військовослужбовець не повинен мати фактів притягнення до кримінальної відповідальності
не допускається більше ніж двічі притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності
За новими правилами, виплата передбачена для громадян віком від 18 до 25 років, які підписали контракт під час воєнного стану та проходять службу у:
Збройних Силах України
Національній гвардії
Державній прикордонній службі
військових частинах, визначених Генеральним штабом ЗСУ, Головним управлінням НГУ чи Адміністрацією ДПСУ
а також у структурах Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ
Обов’язковою умовою для отримання виплати є безпосередня участь у бойових діях у районах ведення воєнних операцій строком від одного до шести місяців (залежно від категорії служби).

Хто має право на відстрочку від мобілізації зараз та що може змінитися 2025 року.
В Україні планують змінити правила мобілізації. Відстрочку можуть втратити деякі студенти. Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував до ухвалення законопроєкт №13634, покликаний запобігти використанню навчання як підстави для уникнення мобілізації.
Хто має право на відстрочку від мобілізації зараз та що може змінитися 2025 року — детально розповідає в цьому матеріалі ТСН.ua разом з адвокаткою Мариною Бекало.
Хто має право на відстрочку від мобілізаціїПраво на відстрочку від мобілізації в Україні мають такі категорії громадян:

особи з інвалідністю;
непридатні до служби за станом здоров’я;
багатодітні батьки;
одинокі батьки;
опікуни та піклувальники;
особи, чиї близькі родичі загинули під час захисту Батьківщини;
звільнені з полону;
особи, які здобувають вищу освіту за денною або дуальною формою;
окремі категорії працівників критично важливих підприємств, державних службовців, суддів, науковців і педагогів.
Відстрочка від мобілізації для студентів, викладачів і вчителівПризову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають такі категорії здобувачів і працівників освіти:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий у послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»;
докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь; педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Хто може втратити відстрочку від мобілізаціїЗаконопроєкт №13634 передбачає зміни для студентів профтехосвіти та вищої освіти в питаннях отримання права на відстрочку.
Так, здобувачі профтехосвіти зможуть отримати відстрочку за умови дотримання трьох умов, а саме:
розпочали навчання не пізніше досягнення 25 років;
навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
вперше навчаються з дотриманням рівнів послідовності отримання освіти.
Що стосується студентів закладів вищої освіти, то головними критеріями для отримання відстрочки є не лише дотримання послідовності рівнів отримання освіти та дуальна чи очна форма здобуття освіти, а й вводиться такий новий критерій як дотримання меж розрахункового строку виконання освітньої програми.
«Це означає, що студент має скласти всі іспити, заліки, захистити дипломну роботу тощо в строки, які офіційно визначені закладом освіти для цієї освітньої програми, без жодних перерв — продовження, перенесення тощо», — розповіла в коментарі сайту ТСН.ua адвокатка Марина Бекало.
Отже, академічні відпустки, відрахування та подальші поновлення не враховуватимуться і не включатимуться у межі розрахункового строку. В такому разі студент втрачає своє право на відстрочку.
Наприклад, якщо студент розпочав навчання на бакалавраті у вересні 2023 року, то орієнтовний термін завершення програми припадає на червень 2027-го. Але в разі переведення на «п’ятирічний план» через академвідпустку, перездачі чи відрахування з подальшим поновленням після червня 2027 року він виходить за межі встановленого строку і втрачає право на відстрочку.
«Щодо аспірантів, докторантів, лікарів та інтернів «вікового фільтру» не розповсюджується, для них зберігається лише один критерій — дотримання послідовності отримання освіти», — зазначила ТСН.ua Марина Бекало.
Як отримати відстрочку від мобілізації та коли по неї йтиПраво на відстрочку від призову на військову службу можна реалізувати в будь-який момент, адже законодавство не встановлює жорстких термінів для подання заяви до ТЦК та СП.
За словами Марини Бекало, головне — звернутися з заявою ще до початку проходження військової служби. Тобто зробити це потрібно до відправлення до збірного пункту або зарахування до списків особового складу військової частини, коли людина вже отримує статус військовослужбовця.
Якщо ж військовозобов’язаний отримав повістку для проходження ВЛК чи уточнення даних, адвокатка радить одразу подавати заяву на відстрочку. Її форма затверджена постановою Кабінету міністрів України №560. До заяви потрібно додати документи, які підтверджують право на відстрочку.
Комісія при ТЦК та СП розглядає подану заяву протягом семи днів і ухвалює рішення — надати відстрочку чи відмовити.
«За потреби комісія надсилає запити до відповідних установ та організацій для підтвердження обставин, які надають право на відстрочку. В такому разі комісія ухвалює рішення наступного дня після отримання відповідей на такі запити. Залежно від ухваленого рішення, комісія видає довідку про надання відстрочки або обґрунтовану письмову відмову, яка може бути оскаржена в судовому порядку. На час ухвалення рішення комісією ТЦК та СП військовозобов’язаний не направляється на військово-лікарську комісію (ВЛК) і відповідно не може бути призваний на військову службу», — пояснила ТСН.ua адвокатка.
Чоловіки, які були заброньовані за підприємствами чи організаціями, після отримання роботодавцем витягу з наказу про бронювання мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП. Лише після цього вони офіційно звільняються від призову.

Правниця пояснила, кого заборонено направляти на ВЛК примусово.
Під час мобілізації в Україні права військовозобов’язаних є надзвичайно актуальним питанням. Згідно з чинним законодавством, проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) є обов’язковим етапом для визначення придатності до служби. Проте існують чіткі правила, коли направлення на ВЛК є законним, а коли протизаконним.
Про це розповіла юристка Дар’я Тарасенко.
Загальна мобілізація та воєнний стан в Україні тривають, і для багатьох важливо розуміти свої права. За словами Дар’ї Тарасенко, не всі військовозобов’язані можуть бути примусово направлені на ВЛК.
Коли відправляти на ВЛК не можна«Притягнення до відповідальності за непроходження ВЛК особами, яких не мали права направляти на ВЛК, ― незаконне. Відмова в прийнятті документів на відстрочку без проходження ВЛК ― незаконне», ― пояснює вона.
Тож, протизаконним є:
притягнення до відповідальності за неявку на ВЛК, якщо особа не підлягала такому направленню;
відмова в прийомі документів на відстрочку без проходження ВЛК.
Кого викликають на ВЛКЗаконодавство (закон Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію., постанова КМУ 1487) чітко регулює, хто і в яких випадках має проходити ВЛК. Загалом, обов’язок оновлювати дані про стан здоров’я лежить на кожному військовозобов’язаному. У мирний час це потрібно робити раз на п’ять років, а під час воєнного стану — раз на рік.
Проте, є певні категорії громадян, для яких діють особливі правила. Зокрема, на ВЛК направляються:
Якщо строк дії відстрочки не сплив:
якщо особа сама виявила бажання пройти медогляд;
особу було визнано обмежено придатною і вона не проходила медогляд за новою процедурою;
Якщо відстрочка не діє, але вже подано заяву на відстрочку і заява не розглянута:
обмежено придатні, що не є особами з інвалідністю;
ті, хто були визнані тимчасово непридатними на обмежений строк і цей строк сплив (за умовою, що вони не є особою з інвалідністю)
Всі інші, хто не є особою з інвалідністю та при цьому:
не проходили медичний огляд ніколи;
проходили медичний огляд більше року тому;
проходили медичний огляд менше року тому, але мають скарги на здоров’я.
Кого не можна примусово відправляти на ВЛКЗ метою запобігання зловживанням, закон встановлює категорії осіб, яких не можуть примусово направляти на ВЛК. У таких громадян є право проходити медогляд лише за власним бажанням:
особи з інвалідністю;
ті, хто проходив медогляд менше року тому і не має скарг на здоров’я;
військовозобов’язані, які мають чинну відстрочку, і при цьому не були визнані обмежено придатними за новою процедурою;
ті, хто подав заяву на відстрочку, але не був обмежено придатним і не проходив ВЛК за новою процедурою.
Терміни проходження ВЛКЗа законом, загальний термін проходження ВЛК не має перевищувати 4 днів. У разі потреби додаткових обстежень (аналізи, апаратні дослідження), термін може бути продовжено, але не більше ніж до 14 днів.
Знання цих правил допоможе військовозобов’язаним ефективно відстоювати свої права та уникнути незаконних вимог. Важливо завжди мати актуальну інформацію та, за потреби, звертатися за консультацією до юристів.
Нагадаємо, в Україні відбулися зміни військового обліку. Визначено групу жінок, яким необхідно обов’язково з’явитися до ТЦК. Зокрема, випускниці медичних і фармацевтичних навчальних закладів мають у визначений термін стати на військовий облік.

Як військовому взяти відпустку 2025 року та які є особливі випадки відпочинку
Українські військові можуть отримати щорічну відпустку до 30 днів та додаткові дні за новим законом. Верховна Рада ухвалила зміни, які передбачають нові можливості відпочинку для захисників.
Про підстави, тривалість та алгоритм отримання відпусток військовослужбовцям йдеться в Законі України.
В чому полягають нововведенняНаприкінці липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє учасникам бойових дій отримати 14 днів додаткової відпустки. Цей тип відпусток не надавався з 2022 року через запровадження воєнного стану.
Документ також зобов’язує всіх військовослужбовців використовувати не менше 15 календарних днів з 30 днів основної відпустки. Відмовитися від відпустки можна за власним бажанням.
Законопроєкт ще не підписав президент Володимир Зеленський, але очікується, що документ незабаром набере чинності.
Тривалість відпустокТривалість відпустки залежить від підстав:
До 30 днів — щорічна основна відпустка, частинами не менше 15 днів.
До 10 днів — у разі укладання шлюбу.
До 7 днів — у разі смерті або тяжкої хвороби близького родича; до 3 днів — у разі інших родичів.
До 15 днів — у разі пожежі або стихійного лиха.
До 3 днів — за інших важливих причин.
Додаткові види відпусток:
Вагітність та пологи — 70 днів до та 56 після пологів (для жінок-військовослужбовців).
Догляд за дитиною — до 3 років.
Звільнення з полону — 90 днів.
Лікування — від 30 до 60 днів залежно від медичних показань.
Також військові можуть отримати додаткові дні за знищення російської техніки:
5 днів — за військовий корабель чи літак
4 дні — за ЗРК, вертоліт чи радіолокаційну систему ППО
3 дні — за танк, БМП, БТР, крилаті ракети
2 дні — за бронеавтомобілі, вантажівки, БПЛА середньої дальності
1 день — за БПЛА малої дальності
Дні надаються тільки за підтверджене знищення техніки.
Компенсація за дні дорогиПід час щорічної відпустки військові зберігають грошове та матеріальне забезпечення. Держава оплачує проїзд до місця відпочинку та назад:
До 200 км — без додаткового часу
200–800 км — 1 день
Понад 800 км — 2 дні
Якщо відпустка ділиться на частини, час на дорогу додається до кожної частини.
Чому можуть відмовити у відпустціКомандування може відмовити у наданні відпустки, якщо:
немає заміни під час бойових завдань
існує ризик втрати боєздатності підрозділу
є організаційні причини
Невикористані дні щорічної відпустки переносяться на наступний рік або компенсуються грошима у разі звільнення з лав ЗСУ.
Як військовому отримати щорічну відпустку: покрокова інструкціяВійськовослужбовці мають право на різні види відпусток, включаючи щорічну основну, за станом здоров’я, у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною, після звільнення з полону та інші.
Процедура отримання відпустки чітко регламентована законодавством України.
Підготовка рапорту: Військовослужбовець складає рапорт на ім’я безпосереднього командира.
Подання рапорту: Рапорт передається безпосередньому командиру для розгляду та підпису.
Розгляд рапорту: Безпосередній командир (начальник) розглядає рапорт і ставить резолюцію протягом не більше 14 днів від дня його подання.
Передавання рапорту: Підписаний рапорт передається на розгляд командиру військової частини.
Видавання наказу: Командир військової частини видає наказ про надання відпустки, якщо рапорт схвалено.
Як військовому отримати відпустку за кордонПід час воєнного стану українські військовослужбовці мають право виїжджати за кордон у відпустку, однак для цього потрібно дотримуватися чітко визначеного порядку та підготувати необхідні документи.
Першим кроком є подання рапорту на ім’я командира військової частини через безпосереднього командира. У ньому зазначають дату виїзду та повернення, країну та адресу місця перебування, контактні дані для зв’язку та пункт перетину кордону. До рапорту обов’язково додаються документи, що підтверджують мету поїздки, наприклад квитки, медичні документи або документи на проживання родини, а також віза, якщо країна призначення цього вимагає.
Після розгляду рапорту командир військової частини ухвалює рішення щодо надання відпустки та дозволу на виїзд за кордон. У разі позитивного рішення оформлюється наказ, який надає право на виїзд.
Для перетину державного кордону військовослужбовець повинен мати:
дійсний закордонний паспорт;
військовий квиток або посвідчення офіцера;
відпускний квиток з дозволом на виїзд;
витяг з наказу командира військової частини про надання відпустки та права на виїзд.
Можливі причини відмови у виїздіВідмова у виїзді за кордон може бути надана у разі:
відсутності дозволу командира військової частини;
незазначення дозволу на виїзд у відпускному квитку та наказі;
наявності заборон на виїзд, зокрема судових рішень або несплачених штрафів чи аліментів.
Нагадаємо, військовозобов’язані чоловіки також можуть виїжджати за кордон у відпустку за наявності закордонного паспорта, військово-облікового документа та відповідного наказу на відпустку. У наказі зазвичай вказується, що військовозобов’язаний заброньований, куди вирушає, на який термін і що повинен повернутися до України.
Проте, як наголошує юристка, жоден нормативно-правовий акт, зокрема Кодекс законів про працю, не вимагає, щоб у наказі була зазначена конкретна інформація про місце поїздки та тривалість перебування за кордоном.
Адвокатка додає, що чоловіки військовозобов’язаного віку, які є громадянами України, мають право самостійно розпоряджатися своїм вільним часом та обирати місце перебування. Водночас правила перетину кордону не змінювалися, і прикордонники можуть на власний розсуд ухвалювати рішення щодо пропуску через державний кордон.

Військовий облік жінок та проходження ВЛК — що змінилось.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову №916 від 30 липня 2025 року, яка змінює правила мобілізації в Україні. Зокрема жінок братимуть на облік та зобов’яжуть пройти ВЛК.
Адвокатка Марина Бекало у коментарі сайту ТСН.ua пояснила, що зміни стосуються лише жінок з медичною та фармацевтичною освітою.
Так, тепер заклади, які готують жінок за медичними або фармацевтичними спеціальностями, зобов’язані протягом 7 днів після завершення навчання передавати списки таких випускниць до ТЦК та СП за місцем їхнього проживання. Списки можна надсилати поштою або електронною поштою.
«Після отримання списків, ТЦК та СП вносять відомості до ЄДРПВР про взяття на військовий облік та присвоєння військово-облікової спеціальності. Крім того, жінки мають особисто з’явитися до ТЦК протягом 60 днів з моменту закінчення освіти, для проходження ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби», — зазначила Марина Бекало.
Щодо призову жінок на військову службу під час мобілізації поки що змін немає, військова служба жінок залишилася добровільною.
Мобілізація жінок в Україні: кого можуть призвати 2025 рокуНагадаємо, російські пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію про нібито підготовку до обов’язкової мобілізації жінок в Україні.
За чинним законодавством проходження жінками військової служби є виключно добровільним.
«У разі, якщо жінка добровільно вирішила вступити на військову службу, вона має стати на військовий облік в ТЦК та СП, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) на визначення ступеня придатності до військової служби та отримати військово-облікову спеціальність згідно з отриманою нею цивільною професією, і зрештою підписати контракт на проходження військової служби», — пояснила Марина Бекало.
Жінки в такому разі виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками, з дотриманням законодавства з питань охорони материнства та дитинства, також заборони дискримінації за ознакою статі.
«Отже, на сьогоднішній день ми говоримо лише про вільний вибір жінок в питаннях проходження військової служби», — підкреслила адвокатка.
Для введення обов’язкової мобілізації жінок мають бути внесені зміни до чинного законодавства. У першу чергу до п. 12 ст. 1 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», яка передбачає добровільність проходження військової служби жінками. Поки що у Верховній Раді не зареєстровані подібні законопроєкти.

Пенсія за вислугу років — це пільгова пенсія для вчителів, яка дозволяє вийти на пенсію раніше, ніж за загальними правилами.
2025 року вчителі можуть вийти на пенсію за вислугу років, досягнувши 55-річного віку та маючи щонайменше 30 років педагогічного стажу. Розмір пенсії розраховується індивідуально.
Згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення для виходу на пенсію за вислугу років» вчителям необхідно досягти 55 віку та мати не менше 30 років педагогічного стажу.
Ці вимоги діють для осіб, які не мали необхідного стажу до 1 січня 2016 року. Для тих працівників, хто до цієї дати мав відповідний стаж, можливість виходу на пенсію за вислугу років зберігається незалежно від віку.
До страхового стажу включаються періоди трудової діяльності в освітніх установах державної або комунальної форми власності, якщо працівник обіймав посаду, визначену у Переліку педагогічних і науково-педагогічних посад (затвердженому постановою КМУ №909).
Розрахунок стажу здійснюється роботодавцем. Рівень надбавки залежить від кількості років спеціального стажу в галузі освіти:
до 3 років — надбавка не надається
3–10 років — +10%
10–20 років — +20%
понад 20 років — +30%
Підвищення надбавки за вислугу років здійснюється:
від місяця, наступного за тим, коли виникло право, якщо всі документи є у роботодавця
від дати, коли працівник подав документи самостійно
Надбавка за вислугу років виплачується як за основним місцем праці, так і за сумісництвом.
Якщо працівник поєднує викладацьку діяльність з адміністративною роботою, надбавка нараховується як на посадовий оклад, так і на навчальне навантаження.
Нагадаємо, від 1 січня 2025 року українські вчителі почали отримувати "вчительську тисячу" — доплату в розмірі 1300 грн (1000 грн після оподаткування), а від вересня вона зросте до 2600 грн (2000 грн після оподаткування).

Родичі померлого пенсіонера можуть отримати невиплачену пенсію, звернувшись до ПФУ протягом 6 місяців від дня відкриття спадщини.Пенсію, яка належала пенсіонеру, але не була виплачена, можуть отримати члени його родини, які проживали з ним на день смерті. До них відносяться і непрацюючі родичі, які перебували на утриманні померлого.
Подати заяву на недоотримані виплати за померлого пенсіонера можна:
безпосередньо до сервісного центру Пенсійного фонду України
дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ
Звернутися за виплатою 13-ї пенсії родичі померлого мають протягом шести місяців від дня, коли буде відкрита спадщина.
Непрацездатним членам сім’ї померлого пенсіонера необхідно також подати документи, які засвідчують, що вони перебували на його утриманні.
Якщо недоотримана пенсія увійшла до складу спадщини, то до документів додається свідоцтво про право на спадщину. Якщо на кошти претендує декілька членів родини, між ними сума розподіляється в різних частинах.
Раніше ми писали, як Державна податкова служба відстежує доходи фізосіб і ФОПів. Більше про це читайте у новині.
Також ми повідомляли, що в Україні не оподатковуються доходи з аліментів, пенсій, соціальної допомоги, спадщини від родичів I та II ступеня, а також грошові компенсації за житло для військових.

Розмір пенсії за мінімальної зарплати в Україні, якщо є повний страховий стаж і якщо його немає.
Розмір пенсійної виплати в Україні залежить від низки важливих факторів: кількості страхового стажу, середньої заробітної плати за три роки перед виходом на пенсію та суми сплачених внесків. Важливо зазначити, що згідно з Бюджетною декларацією, мінімальна пенсія в Україні не змінюватиметься до 2028 року.
Яка пенсія за мінімальної зарплатиЯкщо особа має повний страховий стаж (для жінок це 30 років, для чоловіків — 35 років) і її заробітна плата була на рівні мінімальної, то, згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія не може бути меншою за 40% від мінімальної зарплати.
Оскільки 2025 року мінімальна заробітна плата становить 8000 гривень, то 40% від цієї суми — це 3200 гривень. Однак в законодавстві існують додаткові норми, які підвищують цю суму.
Існує низка встановлених мінімальних пенсій, які залежать від віку та стажу пенсіонера. Зокрема, для пенсіонерів віком від 65 до 70 років, які не працюють і мають повний стаж (30/35 років), пенсія не може бути меншою за 3370 гривень. Ця сума є вищою за 40% від мінімалки і фактично встановлює нижню межу для цієї категорії.
Загальні мінімальні розміри пенсії у 2025 році (за даними ПФУ):
Для всіх пенсіонерів, які не працюють, незалежно від стажу — 2725 гривень.
Для пенсіонерів від 65 до 70 років, які не працюють і мають повний стаж — 3370 гривень.
Для пенсіонерів до 70 років та осіб з інвалідністю І групи, якщо є повний стаж — 2980 гривень.
Для пенсіонерів від 70 до 80 років з повним стажем — 3240 гривень (у віці від 75 до 80 років зі стажем 20 років у жінок і 25 років у чоловіків встановлюють доплату до 3240 грн).
Для пенсіонерів від 80 років зі стажем 20 років для жінок і 25 років для чоловіків — 3370 гривень.
Всі пенсійні виплати мають «підтягуватися» до встановленої мінімальної пенсії. Якщо розрахункова пенсія виходить меншою, то вона автоматично збільшується до відповідного мінімуму.
Таким чином, пенсія при мінімальній зарплаті та повному страховому стажі не може бути меншою за 3370 гривень.
Якщо страховий стаж людини є неповним, і зарплата була на рівні мінімальної, розрахунок пенсійних виплат відбувається інакше. У такому випадку пенсія розраховується пропорційно наявному страховому стажу, врахуються індивідуальний коефіцієнт зарплати та середню зарплату по країні за три попередні роки, цей показник регулярно публікується Пенсійним фондом України.
Через складність розрахунків індивідуального коефіцієнта зарплати за велику кількість років, за підрахунками при наявності неповного стажу екпсерти радять краще звертатися безпосередньо до Пенсійного фонду України.

Попри зростання на 10,2% у річному вимірі, середня пенсія в Україні все ще значно нижча за фактичний прожитковий мінімум.
Середній розмір пенсії в Україні станом на 1 липня сягнув 6 410,2 грн. Порівнюючи з 1 квітня цього року пенсія збільшилася на 1,1% (+69 грн), а і річному вимірі — на 10,2% (+593,6 грн).
Про це повідомив очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев із посиланням на статистику Пенсійного фонду України.
Як зазначив Гетманцев, на початок липня в Україні пенсійні виплати отримували близько 10,26 млн осіб. Він також звернув увагу на нерівномірність у розподілі пенсій:
56,2% пенсіонерів отримують менш ніж 5 000 грн,
з них 35,7% — менше 4 000 грн,
3,7% — менше 3 000 грн,
натомість 29% мають пенсію у межах від 5 000 до 10 000 грн,
ще 14,8% — понад 10 000 грн.
Гетманцев наголосив, що середня пенсія все ще залишається нижчою за фактичний прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність. За останніми даними Міністерства соціальної політики, в лютому 2025 року фактичний прожитковий мінімум для цієї категорії становив 6 685,5 грн, а в червні його рівень міг наближатися до 7с000 грн.
«Тобто середня пенсія зараз дорівнює близько 92% поточного фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних, що заносить переважну частину пенсіонерів за межу бідності», — прокоментував депутат.
Крім того, за його словами, зростання пенсій не встигає за рівнем інфляції. Він нагадав, що в червні річна інфляція становила 14,3%, водночас пенсії зросли лише на 10,2% у річному обчисленні.
До слова, напередодні заступниця міністра соціальної політики Дар’я Марчак повідомила, що в Україні не планують проводити додаткову індексацію пенсій до кінця 2025 року. Однак уряд може розглянути додаткові заходи підтримки, якщо це дозволить фінансовий стан страхового фонду.

Європейський Союз готує нові рекомендації щодо статусу українських біженців, щоб забезпечити країнам-членам більшу гнучкість у наданні тимчасового захисту.
Європейський Союз готує рекомендації для країн-членів щодо майбутнього тимчасового захисту українців. У Міністерстві закордонних справ України підтвердили, що Україна була залучена до консультацій під час підготовки документа.
Про це розповів речник МЗС України Георгій Тихий під час брифінгу 17 вересня.
За словами речника МЗС, у рекомендаціях не йдеться про скасування чи обмеження захисту, а про надання державам ЄС більшої гнучкості у визначенні статусів для громадян України.
«Жодних сюрпризів» у новому рішенніЗа словами Георгія Тихого, у новому рішенні немає «жодних сюрпризів». Рада ЄС ще 15 липня продовжила дію директиви про тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, і нинішня рекомендація лише розширює можливості країн-членів. Речник зазначив, що в Євросоюзі перебуває дуже велика кількість українців, і не може бути єдиного уніфікованого підходу, оскільки в кожної людини є свої обставини та життєві плани.
«Тут важливо відзначити, що йдеться не про якийсь примус, а йдеться про, найскоріше надання державам-членам ЄС можливостей, як надавати нашим громадянам більш передбачуваний політичний статус», — повідомив Георгій Тихий.
Україна стимулюватиме повернення громадянВодночас у відомстві нагадали, що уряд України вітатиме та стимулюватиме повернення громадян додому, адже країні потрібні люди, які житимуть, працюватимуть і розвиватимуть державу.
Для тих, хто перебуває за кордоном, консульські установи продовжать надавати необхідну підтримку, щоб громадяни відчували турботу держави та зберігали зв’язки з Україною.
«Україна має спробувати різні способи, як мотивувати громадян повертатись додому», — підкреслив Георгій Тихий.
Нагадаємо, цього року спостерігається нова хвиля біженців з України. Кількість заяв на притулок у ЄС та Швейцарії від початку року збільшилась майже на третину.

Нове соціологічне дослідження показало, як війна змінила цінності, самоідентифікацію та рівень довіри серед українців.
Війна змінює все, і цінності людей — не виняток. Нещодавнє дослідження показало, що українці вважають перемогу у війні важливішою навіть за родину та власне здоров’я. Цей феномен демонструє унікальну соціальну згуртованість та стійкість нації.
Про це свідчать результати нового опитування «Проблеми соціальної згуртованості в Україні», проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у співпраці з доктором соціологічних наук Наталією Черниш.
Хто ми тепер: відчуття єдностіВійна посилила відчуття належності до України. Більшість наших співгромадян (94%) чітко ідентифікують себе як громадяни України. Примітно, що це відчуття єдності змістилося з регіонального рівня на національний — 77% асоціюють себе з Україною в цілому, а не зі своїм регіоном.
Ще кілька цікавих фактів про нашу самоідентифікацію:
Понад половина (52%) українців вважають себе європейцями.
Лише мізерні 8% бачать себе «радянською людиною».
Головні цінності: перемога понад усеКоли респондентів просили назвати до трьох найважливіших цінностей, вибір був однозначним. Це так звані «цінності виживання», які вказують на пріоритети суспільства під час війни.
Топ-5 найважливіших цінностей для українців:
62% — перемога України.
53% — родина та близькі.
34% — власне здоров’я.
26% — незалежність української держави.
20% — відновлення України.
Ці цифри показують, наскільки глибоко прагнення до перемоги вкоренилося в свідомості українців, витісняючи навіть базові особисті цінності.
Довіра та підтримка: основа стійкостіУкраїнці найбільше довіряють своєму найближчому оточенню.
Найвища довіра (3.9 з 5 балів) — до рідних, друзів, мешканців свого міста/села.
Середній рівень довіри (2.9) — до суспільних інституцій, організацій, влади.
Найменше (2.4) — до незнайомих людей або тих, хто має інші погляди.
Щодо довіри до інституцій, тут лідером є:
63% — волонтери.
30% — громадські організації.
25% — місцева влада.
24% — центральна влада.
Активність та оптимізм: єднання заради перемогиВ умовах війни значно зріс соціальний капітал українського суспільства. Приголомшливі 86% українців надавали допомогу людям у складних ситуаціях, причому 27% допомагали не лише родичам. Половина опитаних навіть створили нові зв’язки для взаємопідтримки.
Як українці проявляють активність:
70% — Регулярно або час від часу фінансово допомагають ЗСУ.
44% — Надають нефінансову допомогу ЗСУ (сітки, свічки, ремонт авто).
49% — Допомагають біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю.
Українське суспільство зберігає високий рівень стійкості (Індекс стійкості — 3.6 з 5 балів). Більшість українців (76%) з оптимізмом дивляться на майбутнє України, а 72% — на власне майбутнє. Понад 70% впевнені, що можуть самостійно вирішити свої проблеми, і майже дві третини відчувають глибоку єдність з іншими українцями.
Дослідження проводилося 20-22 липня 2025 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1000 респондентів віком від 18 років по всій Україні (окрім окупованих територій). Помилка вибірки не перевищує 2,2%.
Нагадаємо, більшість населення Німеччини побоюється нападу Росії. За результатами опитування, більшість респондентів (52%) стурбовані тим, що Росія може здійснити військовий напад на Німеччину в найближчому майбутньому. Лише 38% опитаних не висловили такого занепокоєння. Решта 10% не змогли відповісти на це запитання.

53% українців вірять, що через 10 років країна стане успішною у складі ЄС. Молодь та старші громадяни демонструють найбільший оптимізм, натомість 40% сумніваються у процвітанні.
За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53% опитаних вважають скоріше або дуже ймовірним, що через 10 років Україна буде успішною державою-членом ЄС. Песимістично налаштовані 40% респондентів.
Про це йдеться в пресрелізі КМІС.
«Додаткова інформація про стабільну підтримку Європи чи опору власних сил майже не змінювала настрої людей. В будь-якому сценарії від 51% до 55% залишаються оптимістами, а від 39% до 49% — сумніваються у квітучому майбутньому», — пояснюють соціологи.
Чому дехто сумніваєтьсяТі, хто не вірить у процвітання України в ЄС, найчастіше називали такі причини:
корупція — 25%
неефективність влади та недовіра до неї — 15%
сумніви у готовності ЄС прийняти Україну — 14%
відбудова триватиме довше за 10 років — 13%
наслідки війни та руйнування — 10%
Інші респонденти також згадували економічні проблеми, демографічні виклики та втрату віри у зміни.
Розподіл за вікомБільше оптимістично налаштовані — молодь до 30 років і українці 60 років і старше.
«Відносно вищий оптимізм серед молоді — позитивна тенденція, але 38% молодих українців усе ще вважають малоймовірним успіх країни через 10 років. Молодь більш мобільна й може розглядати еміграцію», — зазначають у КМІС.
Заступник директора КМІС Антон Грушецький пояснює:
«Є два ключові фактори, що формують бачення майбутнього: довіра до української влади та відчуття підтримки з боку Європи. Коли українці бачать, що рішення влади спрямовані на реформи і розвиток, вони налаштовані оптимістичніше. А тверда прихильність Європи зміцнює віру в членство в ЄС».
За його словами, українці демонструють стійкість і волю до боротьби, але для відновлення надії потрібні рішучі дії як від влади, так і від європейських партнерів.
Нагадаємо, проте скепсис серед поляків щодо інтеграції України до ЄС та НАТО зростає.
За результатами опитування IBRiS, проведеного на замовлення Defence24 та ініціативи Stand With Ukraine, кількість противників вступу України до західних інституцій перевищила кількість прихильників.
Лише 35% респондентів підтримують приєднання України до ЄС, тоді як 42% виступили проти. Схожа ситуація спостерігається щодо НАТО: 37% «за» і 42% «проти».
Серед основних аргументів опонентів — побоювання щодо нечесної економічної конкуренції, високого рівня корупції в Україні та ризику ескалації війни у разі вступу до НАТО. Соціологи відзначають, що саме ці фактори суттєво впливають на громадську думку поляків.
Незважаючи на це, більшість поляків (52%) вважають, що Польща має продовжувати підтримувати Україну на міжнародній арені. Водночас 29% виступають проти такої підтримки, а 46% вважають, що військова допомога Україні має бути скорочена або повністю припинена.

В Україні планують запровадити покарання за порушення комендантської години.
В Україні планують впровадити відповідальність за порушення комендантської години. Не виключено, що це може бути введення штрафів, але їхній розмір публічно поки не озвучували. Не виключається, що поліцію наділять повноваженнями затримувати порушників.
Як проінформував у своєму Telegram-каналі представник уряду в парламенті Тарас Мельничук, схвалено відповідний законопроєкт, а також передбачається встановити відповідальність за порушення комендантської години.
«Передбачається надати право органам поліції проводити адміністративне затримання щодо порушників», — уточнив він.
Для чого потрібна комендантська годинаЗагальновідомо, що комендантська година була введена в Україні одразу після повномасштабного вторгнення Росії. Як уточнив в коментарі для ТСН.ua військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак, у перші дні після вторгення це обмеження впровадили, тому як з’являлась інформація про можливе пересування російських ДРГ.
«Українським правоохоронцям набагато простіше було працювати на пустих вулицях. Крім того, комендантська година вводилась і для того, щоб непомітно для сторонніх очей переміщувати вантажі, західну техніку. Вірогідно, комендантська година потрібна і зараз», — каже Ступак.
Своєю чергою, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зауважує, що, можливо, зараз варто переглянути доцільність тривалості комендантської години в окремих регіонах.
«Я вважаю, що зараз треба певною мірою диференціювати регіони, де запроваджується це обмеження. Абсолютно очевидно, що комендантська година потрібна у прикордонних та прифронтових регіонах. Це дозволяє забезпечувати заходи з антитерору та контрдиверсійної діяльності», — каже Селезньов.
В той же час адвокат та колишній слідчий Роман Сімутін в коментарі для ТСН.ua висловив думку, що в разі ухвалення закону без суперечливих моментів не обійдеться. Наприклад, якщо в ті ночі, коли не буде повітряних тривог, а людина буде перебувати у заборонений час на вулиці, то, звісно, це буде порушенням. Але при цьому залишається відкритим питання про те, скільки часу буде дозволено перебувати на вулиці після відбою повітряної тривоги, коли людина прямує, наприклад, додому з укриття. Сімутін не виключає, що чоловіки-порушники будуть доставлятись поліцією до ТЦК.
Область, де немає комендантської годиниНа початку повномасштабного вторгнення владою Закарпатської області було ухвалене рішення не впроваджувати комендантську годину на території цього регіону.
«У нас можна без проблем викликати таксі пізно ввечері, працюють кафе та ресторани. Нещодавно я була запрошена на весілля до друзів, гуляли до першої години ночі. Але адміністрація ресторану попередила, що після першої години — фініш. Гості без проблем викликали таксі та поїхали по домівках. Коли перебуваю десь в іншій області, то звісно, різниця відчувається. Наприклад, в Києві максимум о 23.00 треба викликати таксі, щоб гарантовано було доїхати в точку призначення. У нас все по-іншому, як інший вимір», — розповіла нам мешканка Ужгорода Катерина Харитоненко.
В обласній військовій адміністрації в коментарі для ТСН.підтвердили, що і раніше, і станом на зараз в Закарпатській області немає комендантської години згідно із рішенням влади. Посадовці на початку повномасштабного вторгнення мотивували таке своє рішення тим, що варто спробувати пожити без комендантської години. Мовляв, якщо цей експеримент зарекомендує себе добре, то обмеження введуть пізніше, якщо буде потреба.
«Потім введення комендантської години затягувалось. Враховувалось те, що через Закарпаття за кордон прямувало багато українців — ми між трьома кордонами, було рішення про надання бізнесу спроби працювати принаймі без цього обмеження. Ми комунікували з правоохоронцями, все це узгоджували», — розповіли нам в ОВА.
Заробляють на комендантській годиніВід 2022 року в Україні були ті, кому комендатська година допомагала заробляти. Наприклад, як розповідав в коментарі для ТСН.ua один з військовослужбовців, у квітні цього року у нього так склалися обставини, що він приїхав до столиці потягом о 2.30. За його словами, на центральному залізничному вокзалі до нього підбігли таксисти та запропонували свої послуги. Він спитав, якою буде вартість поїздки до Борщагівки (близько 11 км.), на що йому відповіли — ціна становитиме 5 тис. грн. Військовий дочекався ранку та доїхав додому за 8 гривень на трамваї.
Станом на зараз на інтернет-майданчиках є низка оголошень, автори яких пропонують нічні поїздки по Дніпру та Харкову, нічний відпочинок в одній з одеських саун.
Раніше повідомлялось про те, що в одному з регіонів України можуть скоротити комендантську годину.